- обезглавлений
- -а, -е, книжн.Дієприкм. пас. мин. ч. до обезглавити. || обезгла́влено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обезглавлений
Смотреть что такое "обезглавлений" в других словарях:
обезглавлений — [обеизгла/ўлеинией] м. (на) ному / н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
обезглавлений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
безголовий — а, е. 1) Який не має голови. || Якому відтято голову; обезглавлений. 2) перен. Дурний, дурноголовий … Український тлумачний словник
обез... — Складні слова з двома префіксами: о + без + корінь слова, що надають словам значення частинної або повної відсутності чогось, напр.: обезболений, обезболити, обезболюваня, обезболювати, обезболюючий, обезвладніти, обезвладнюючий, обезводнити,… … Словник лемківскої говірки
